Світлана Полторак, за матеріалами Nordic heating  and cooling 2

 

 

Аналіз систем центрального теплопостачання (ЦТ) кожної окремо взятої країни Скандинавії дозволяє зробити висновок про те, що у всіх них є Головна Загальна Ідея: на національному рівні шукати та знаходити способи максимально екологічного вирішення питання про паливні ресурси для потреб централізованого теплопостачання та організовувати розподіл отриманої теплової енергії найбільш ефективним способом. Вихідні дані: клімат, демографія, історичний розподіл населення (співвідношення «місто/провінція») та об'єктів промисловості на території країн, доступні джерела енергії – різні. Всі ці фактори в країнах Скандинавії вдалося не тільки підпорядкувати принципу доцільності на їх внутрішньому ринку, а й дозволило їм стати законодавцями тренда «зеленої енергії» в світі. Як же це працює?

ПОПИТ на Централізоване Теплопостачання

Розглянемо детальніше аналіз загального попиту на енергію для опалення в північних країнах.

Швеція

У 2015 році загальний попит на енергію для опалення будівель у житловому секторі та секторі послуг у Швеції становив 76 ТВт∙год (еквівалент 109 кВт·год) і розподілився так: на односімейні будинки – 41 %, на багатоквартирні – 32 %, а на нежитлові будинки – 27 %. ЦТ стало домінуючим джерелом енергії для опалення та гарячого водопостачання (ГВП) у житловому секторі та секторі послуг. Біопаливо склало основну частку (62 %) від загальної кількості спожитих джерел енергії, що були використани для виробництва тепла для ЦТ у 2014 році. Обсяг споживання біопалива швидко збільшувався в період з 1990 по 2014 рік – на +8 % за рік, а викопного палива – зменьшувався на -4 % за рік.

Фінляндія

Із загального обсягу теплопостачання в Фінляндії в 2015 році (36 ТВт∙год) 90 % ЦТ було спожито житловим сектором і сектором послуг, у той час як на частку промисловості припало тільки 10 %. У 2015 поновлювані джерела енергії (ПДЕ) становили вже 37 % від загальної кількості споживаної енергії, що була використана для виробництва ЦТ. Викопні види палива, в основному вугілля та газ, у 2015 склали близько 42 % від загальної кількості спожитих джерел енергії, однак їх обсяг щорічно скорочується приблизно на -3 %. Це тенденція підтримується переважно завдяки підвищенню податку на викопні види палива.

Данія

Загальне споживання енергії для опалення будівель у житловому секторі та секторі послуг у Данії в 2015 році склало 54 ТВт∙год: 58 % – частка односімейних будинків, 20 % – багатоквартирних будинків, 22 % – нежитлових фондів (соціальна сфера та офісні приміщення). У 2015 році системи ЦТ забезпечили теплом і ГВП 50 % датського житлового сектора та сектора послуг.

Норвегія

Ринок ЦТ у Норвегії дуже малий у порівнянні з іншими країнами Північної Європи. Історичний фон такого обмеженого розміру ринку пов'язаний з доступом до відносно дешевої електроенергії та альтернативних джерел тепла. Сфера послуг на сьогоднішній день є найбільшим споживачем ЦТ (понад 62 % в 2015 році) в Норвегії. Житловий сектор і сектор послуг у 2015 році спожив 82 % від загальних 4,8 ТВт∙год. тепла, поставленого кінцевим споживачам у Норвегії.

Ісландія

Велика частина споживання енергії Ісландією припадає на поновлювані ресурси (ПДЕ).  99 % будинків в Ісландії опалюються за їх допомогою. Дев'ять з десяти будинків опалюються безпосередньо за рахунок геотермального тепла через системи ЦТ, а решта 10 % – за рахунок відновлюваної електроенергії (в районах, де немає геотермальних ресурсів). Виробництво електроенергії засноване на гідроенергетиці (71 % у 2014 році) і геотермальної енергії (29 % у 2014 році).

ВИДИ ПАЛИВА

Показовою є тенденція переходу з традиційних викопних видів палива (вугілля, газ) на екологічні види енергії (відновлювані джерела енергії: біопаливо, енергія сонця, вітру, термальні гідроресурси), проте в кожній країні ця еволюція відбувається за своїм сценарієм.

Швеція

Високі ціни на енергію для кінцевих споживачів у 2000-х роках спонукали багато домогосподарств вжити заходів щодо зниження свого енергоспоживання. В результаті була проведено масова теплоізоляція будинків та заміна старих вікон на енергоефективні, почалося широке впровадження теплових насосів. У період з 2002 по 2015 рік різко скоротилося використання мазуту для опалення, особливо в приватних будинках, де збільшилося використання біопалива та ЦТ. Високі податки на використання нафти та пільгові умови для біопалива привели до того, що масляні котли в основному були замінені альтернативами на основі біопалива або тепловими насосами. Роль ЦТ особливо велика у багатоквартирних і нежитлових будівлях, тоді як біопаливо та електрика є домінуючими джерелами енергії в односімейних будинках.

 

 ТЕС Vartan на біомасі, Стокгольм

 

Фінляндія

У 2014 році була опублікована довгострокова Дорожня Карта Фінляндії в області енергетики та клімату до 2050 року з метою аналізу варіантів скорочення викидів, підвищення енергоефективності та підтримки конкурентоспроможності товариства (VTT, 2014 рік). Основна увага в державній програмі приділяється збільшенню використання поновлюваних джерел енергії, особливо біоенергії та біопалива для транспорту, а також самозабезпеченості енергією в 2020-х роках.

Данія

Данія входить в число провідних країн світу в області інтеграції великомасштабного сонячного опалення в системи ЦТ. Енергетичні ресурси Данії дещо відрізняються від інших північних країн. На відміну від Фінляндії та Швеції, Данія має власний видобуток природного газу, а ресурси гідроенергії та деревної біомаси обмежені. При цьому в Данії накопичений великий досвід в області виробництва енергії вітру, і роль енергії вітру у виробництві електроенергії велика. У країні активно підтримується виробництво електроенергії на основі ПДЕ та використання біогазу для модернізації систем опалення. Підтримка надається у вигляді додаткових зелених премій для вітряних турбін, біогазу, біомаси та інших поновлюваних біоресурсів (рослин).

Норвегія

Відходи складають основну частку (60 %) від загальної кількості споживаної енергії, використовуваної для виробництва теплової енергії в 2015 році, та є основним джерелом енергії з середини 1980-х років. Заборона на поховання відходів була введена в Норвегії в 2009 році, і це стало важливим стимулом для інвестицій у сміттєспалювальні заводи та використання відходів у виробництві ЦТ.

Ісландія

В Ісландії для опалення приміщень з 1970 років використовується нафта, електроенергія та геотермальної енергія. Геотермальна енергія використовується, крім ЦТ і виробництва електроенергії, наприклад, для обігріву басейнів круглий рік, для різних промислових цілей, теплиць, сільського господарства, геотермальних ресурсних парків і танення снігу (Orkustofnun, 2016).

 Геотермальна ТЕС Хелішейді в Ісландії

КОМПАНІЇ – ПОСТАЧАЛЬНИКИ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ

Швеція

У 2015 році послуги ЦТ у Швеції надавали близько 170 компаній. Більшість з них знаходиться в муніципальній власності, тобто вони працюють тільки на місцевому рівні та поставляють невеликі обсяги ЦТ. Є також кілька великих компаній-постачальників ЦТ: у 2015 році сім гравців ЦТ поставили понад 1 ТВт∙год тепла.

Фінляндія

У 2015 році ЦТ у Фінляндії забезпечували близько 102 компаній. Ситуація значною мірою нагадує шведську: більшість компаній ЦТ знаходяться в муніципальній власності, працюють локально та поставляють невеликі обсяги ЦТ. Також є кілька компаній з великомасштабними поставками ЦТ – в 2015 році сім учасників ЦТ поставили понад 1 ТВт/год тепла.

Данія

На ринку опалення Данії представлені шість великих постачальників ЦТ із загальним обсягом виробленого тепла 19 ТВт∙год (2014 рік), що становить 56 % від загального обсягу теплопостачання країни. У 2014 році 69 % всього ЦТ було вироблено за рахунок когенерації (ТЕЦ). Однією з характерних відмінностей датських мереж ЦТ є короткострокове зберігання тепла, що означає, що ТЕЦ можуть оптимізувати свою когенерацію відповідно до попиту на електроенергію без шкоди для теплопостачання.

Норвегія

У 2015 році в Норвегії було 100 компаній ЦТ. Більшість мереж ЦТ розташована в міських районах. Потенціал для розвитку нових потужностей у густонаселених районах обмежений. Проте, як і раніше існує необхідність в розширенні існуючої інфраструктури ЦТ у містах, оскільки споживання енергії на 1 м2 земельної площі у великих містах зростає. Компанії ЦТ в основному перебувають у державній або муніципальній власності.

Ісландія

У 2015 році в Ісландії було 25 компаній, що постачають ЦТ. Найбільша  компанія – Veitur, на яку припадає понад 50 % ринку ЦТ. Район основного ринку Veitur – це район Рейк'явіка, але він також забезпечує тепло в багатьох частинах півдня та заходу країни. Крім ЦТ, Veitur займається розподілом електроенергії, водопостачання та каналізації. Більшість комунальних підприємств належить і управляється муніципалітетами.

Цілі та органи, що формують політику щодо ЦТ

Швеція

Цілі ЄС в сфері ЦТ стали базою для затверджених у Швеції цілей в галузі енергетики та клімату. Шведська позиція щодо формування та досягнення кліматичних цілей набагато амбітніша в порівнянні з іншими країнами-членами ЄС. Для цього була розроблена Шведська кліматична дорожня карта 2050 (Naturvårdsverket, 2012), яка ставить за мету: досягти нульової позначки викидів парникових газів до 2050 року, а також передбачає різні сценарії та пропозиції по інструментах реалізації цієї політики.

У недавній Рамковій енергетичній угоді (Regeringskansliet, 2016) основні шведські політичні партії погодили довгострокові цілі енергетичної політики Швеції. Паралельно з Рамковою угодою парламентська комісія з енергетики аналізує довгостроковий енергетичний порядок денний Швеції на період після 2025 року. Головні тези: до 2040 року перейти на використання 100 % ПДЕ електроенергії; підвищити ефективність використання енергії в країні до 2030 року на 50 % – у порівнянні з 2005 роком; ввести спеціальну програму енергоефективності для шведської електроємної промисловості; провести розслідування з метою вивчення потенційних перешкод, які обмежують розвиток послуг з точки зору активних клієнтів та ефективності. У дослідженні повинні бути розглянуті економічні та інші інструменти.

У Швеції існує кілька регулюючих органів та організацій енергетичної галузі. Енергетичні організації відіграють ключову роль у розробці нормативних актів, принципів розумного ціноутворення. 

Фінляндія

Управління енергетики є органом, відповідальним за сприяння підвищенню енергоефективності. Заходи включають добровільні угоди про енергоефективність, енергоаудити, інформацію про споживання енергії для споживачів, а також екологічне маркування та екологічний дизайн продуктів. У 1993 році була заснована окрема державна енергетична інформаційна компанія Motiva. Вона пропонує послуги державної адміністрації, підприємствам, товариствам і споживачам (www.motiva.fi).

Енергоефективність у Фінляндії підвищувалася за рахунок добровільних угод ще з 1990-х років, завядки цьому фіни уникнули створення нового законодавства для досягнення національних цілей в галузі енергоефективності. Ціни на ЦТ не регулюються, проте працює правило однакової ціни для всіх споживачів. Управління з конкуренції може ініціювати розслідування, якщо вони підозрюють зловживання ціноутворенням, з огляду на монопольне становище на ринку ЦТ, шляхом стягнення необгрунтовано високих цін (Finnish Competition and Consumer Authority 2017).

 

Данія

Ще в 2012 році було досягнута важлива політична Угода про енергетичну політику Данії на період 2012-2020 років, що містить широкий спектр політичних ініціатив у галузі енергоефективності, поновлюваних джерел енергії та енергетичної системи. Основними тезами цього документа (EFKM, 2012), в тому числі, на 2020 рік, є: надання 50 % населення електроенергії за рахунок енергії вітру;  забезпечення більше 35 % кінцевого споживання енергії з поновлюваних джерел енергії; зниження валового споживання енергії на 7,6 % у 2020 році в порівнянні з 2010 роком.

Операції ЦТ в Данії контролюються Управлінням регулювання енергетики Данії (Energitilsynet). Організації енергетичної галузі відіграють ключову роль в розробці нормативних положень, наприклад принципів прийнятного ціноутворення. Датська асоціація ЦТ налічує 400 членів, з яких 55 є муніципальними компаніями ЦТ, що забезпечують близько 2/3 всього датського ЦТ, інші члени є кооперативами, які перебувають у власності споживачів. Асоціація ТЕЦ представляє виробників ТЕЦ, що працюють на ринку ЦТ.

  Вітряні турбіни, Данія

 Сміттєспалювальний завод у Коппенгагені, Данія

Норвегія

Існує кілька інструментів політики, які впливають на споживання тепла в житловому секторі, секторі послуг і в промисловості, а також можуть вплинути на вибір методу опалення. Для підвищення енергоефективності будівель в Норвегії основними заходами є будівельні норми і правила та енергетичне маркування. Крім того, інтелектуальний облік електроенергії та оподаткування енергії сприяють підвищенню енергоефективності на рівні окремих будівель.

Ісландія

В Ісландії була адаптована європейська концепція ЦТ, її положення включені в Директиву про відновлювані джерела енергії. І вже досягнута  поставлена мета – доля відновлюваної енергії в кінцевому використанні енергії в 2014 році склала 72 % (Orkustofnun, 2015). Оскільки сектори тепла та електроенергії в Ісландії майже повністю поновлювані, національна політика в галузі поновлюваних джерел енергії в основному зосереджена на транспортному секторі.

ОСОБЛИВОСТІ ЦІНОУТВОРЕННЯ ТА ОПОДАТКУВАННЯ

Швеція

Система оподаткування для паливних матеріалів в Швеції в цілому спрямована на зменшення використання викопних видів палива за рахунок підвищення податкового навантаження на них. У шведській системі оподаткування паливо, що використовується для виробництва електроенергії, не обкладається податком. Однак паливо, що використовується для виробництва тепла, зазвичай підлягає оподаткуванню. Податок на енергію стягується з більшості видів палива та залежить від відсотка вмісту енергії. 

ЦТ в Швеції вважається природною монополією, і діяльність учасників ринку регулюється Законом про ЦТ (SFS 2008: 263). Тому для компаній ЦТ принципово важлива умова доступності інформації про ціни на їх послуги і про підключення до ЦТ, а також формули розрахунку цін для споживачів і громадськості. Інспекція з енергетичних ринків відповідає за дотриманням цієї умови. Споживачі можуть подавати скаргу до Ради ЦТ, що сприяє проведенню ефективних переговорів з компанією-постачальником тепла. Крім того, замовник має право розірвати договір про надання послуг ЦТ безкоштовно, якщо районний центр теплопостачання змінює умови договору. Умови контрактів про ЦТ зазвичай дозволяють споживачам відключатися безкоштовно, навіть якщо компанія ЦТ змінює метод опалення при збереженні умови контракту.

У Швеції також є система підтримки зеленої електроенергії, яка отримала назву «система зелених сертифікатів». Електроенергія ПДЕ, вироблена на ТЕЦ, у багатьох випадках має право на таку підтримку, таким чином, побічно підтримується тепло, вироблене на ТЕЦ. Схема зелених сертифікатів призначена для впровадження нових інвестицій, і вони можуть бути отримані як на використання біомаси, так і на торф.

 

 

Фінляндія

Викопні види палива (вугілля, природний газ, нафта), які використовуються для виробництва тепла, оподатковуються в Фінляндії в залежності від їх енергоємності та вмісту CO2. Для палива, використовуваного для роботи ТЕЦ, податок на викиди CO2 знижено на 50 %. А поновлювані види палива, такі як деревне паливо, взагалі не обкладаються податком. Лісова тріска, яка використовується у виробництві електроенергії, підтримується за допомогою так званої системи підтримки. Система фактично є премією за електроенергію, вироблену з деревної тріски (Finlex, 2010). Оскільки виробництво електроенергії відбувається практично тільки на ТЕЦ, це також впливає на вибір палива для виробництва тепла для ЦТ. Ця система підтримки була розроблена, щоб зробити деревну тріску конкурентоспроможною з торфом на ТЕЦ, і, таким чином, вона збільшила використання біомаси для ТЕЦ.

Данія

Датське оподаткування енергії зазвичай ділиться на податок на паливо і податок на електроенергію. Викопні види палива, які використовуються для виробництва тепла, оподатковуються на енергію та на викиди CO2, а в більшості випадків також податком на сірку і податком на NOX. Відновлювальні види палива зазвичай звільняються від податків на паливо.

Норвегія

Загальна структура будівництва та експлуатації об'єктів ЦТ регулюється Законом про енергетику та супутніми нормативними актами, а обов'язкове підключення ЦТ до кінцевих користувачів регулюється Законом про планування та будівництво. Метою обов'язкового підключення є забезпечення більш ефективного використання побудованих об'єктів ЦТ і створення гарантованих умов прибутковості операторів/власників ЦТ. Однак власники будівель з обов'язковим підключенням не зобов'язані використовувати ЦТ в якості джерела тепла, навіть якщо вони підключені до мережі ЦТ. Через частково обов'язкові підключення існує два типи угод: добровільні та обов'язкові. Вартість ЦТ не може бути вище альтернативної вартості інших джерел тепла в відповідних концесійних зонах. Таким чином, ціна на ЦТ обмежується вартістю на електроенергію, включаючи мережеві тарифи та податки на електроенергію.

Ісландія

Центральне опалення регулюється в основному Законом про енергетику. ЦТ вважається монопольним бізнесом, і комунальні підприємства отримують монопольні ліцензії від національного регулюючого органу, і до кожної ліцензії застосовуються особливі правила. Потрібно, щоб не менше 51 % компанії ЦТ перебувало в державній власності. Тарифи на ЦТ регулюються Міністерством промисловості та інновацій за рекомендацією Orkustofnun. Тарифи різняться, але ціна на тепло, як правило, охоплює витрати на виробництво, розподіл і продаж.

РЕЗЮМЕ про ціни

Різниця в цінах на централізоване опалення велика, особливо в Данії. В Фінляндії та Швеції також існує великий розкид між найвищими та найнижчими цінами, що в основному відображає витрати на виробництво тепла та витрати на передачу. У густонаселених міських районах ЦТ зазвичай може бути організовано ефективно і з низькими витратами, але наявність доступного місцевого палива або відпрацьованого тепла також відображається на цінах.

При порівнянні скоригованих з урахуванням споживчих цін на ЦТ в європейських країнах, країни Північної Європи (за винятком Данії) виділяються більш низькими цінами на тепло, ніж в середньому.

Комплексний підхід до реалізації політики ЦТ в країнах Скандинавії забезпечує гідні умови для всіх учасників ринку ЦТ, і в той самий час передбачає загальну відповідальність на рівні держави перед майбутніми поколіннями – з огляду на стан навколишнього середовища та природних ресурсів. Кожна країна впроваджує свій унікальний пакет інструментів, технологій та послідовно тримає баланс з точки зору новітніх технологій в сфері ЦТ та викликів, які висуває час. Принципова позиція дозволяє багаторічне перспективне планування та реалізацію всіх прийнятих програм.

ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД

Енергоефективність систем централізованого теплопостачання залежить від багатьох речей: розумної мережі та гідравлічного аналізу, втрат тепла від трубопроводів та витоків води в централізованих теплових мережах. Українська практика підприємств теплокомуненерго щодо впровадження технології «теплоізольовані гнучкі полімерні трубопроводи зі зшитого поліетилену»  вже багато років себе виправдовує як під час літніх ремонтних кампаній, так і в процесі багаторічної експлуатації. Принципове рішення щодо заміни розподільчих мереж опалення на полімерні гнучкі трубопроводи надає можливість після реконструкції мереж забути про ці ділянки теплових трас на десятиріччя, без жодного нагадування у вигляді аварій взимку чи несподіваних проривів під час гідравлічних тестувань.

В умовах щільної міської забудови, з численними перетинами інших міських інженерних мереж (деякі з них навіть не були вчасно зафіксовані в планах) використання полімерних гнучких трубопроводів з канальним та безканальним способом прокладки, з протягуванням труби в футлярах під проїзною частиною, в районах з високим рівнем ґрунтових вод або в районах, що підтоплюються, без облаштування нерухомих опор, компенсаторів і без тепло- та гідроізоляції численних стиків (що притаманно сталевим трубопроводам) – це практичне, надійне та швидке рішення, як для міських мереж теплопостачання та ГВС, так і для приватних/промислових проектів.

Зважаючи на це, лінійка гнучких теплоізольованих труб ЄВРОПІТ® виробництва Калуського трубного заводу є рішенням, що максимально відповідає технічним вимогам проектів будь-якого призначення.

  

[1] Продовження статті, перша частина була опублікована у нашому журналі № 1 2021.

[2] Nordic heating and cooling. Nordic approach to EU's Heating and Cooling  

Strategy /Jenni Patronen, Eeva Kaura and Cathrine Torvestad. –  Nordic Council of Ministers,  2017. – 110 стор.

ЖУРНАЛ ПОЛИМЕРНЫЕ ТРУБЫ - УКРАИНА