За даними Асоціації німецької промисловості з переробки пластмас (Gesamtverband Kunststoffverarbeitende Industrie — GKV), провідна європейська промисловість із переробки пластмас у Німеччині, повідомила про зниження обороту на 5,6% — до 61,5 млрд. євро за підсумками 2021 року. Безславними лідерами падіння стали виробники технічних деталей, які постраждали від зниження на 12 %. Падіння продажів споживчих пластикових товарів було трохи меншим — лише 9 %. Про це повідомив Ульріх Райфенхойзер (Ulrich Reifenhäuser) президент міжнародної спеціалізованої виставки К, генеральний директор Reifenhäuser Group.

Обсяг переробки пластмас у Німеччині знизився менш різко – на 2,8 %, до рівня 14,2 млн. т. Це пов'язано з великим попитом на упаковку та будівельні матеріалі (у т.ч. і полімерні труби), де в основному використовуються прості і, отже, дешеві матеріали. Незважаючи на різні інструменти антикризового управління кадровою ситуацією, чисельність персоналу паралельно знизилася на 4,1 % – до 322 тис. осіб.

Враження від інших великих ринків Європи, Північної Америки та значної частини Азії були навряд чи кращими. Проте в середині 2020 року з Китаю почали надходити обнадійливі сигнали. Потім, у четвертому кварталі, справи просунулися у Європі та Північній Америці. У міру ослаблення антикоронавірусних заходів також відновилася переробка пластмас. В рамках опитувань галузевих служб KI Group, проведених на початку 2021 року, німецькі та європейські компанії були налаштовані відносно оптимістично після того, як бізнес знову пішов на підйом.

Проте все обернулося інакше. У Північній Америці такі природні явища, як шторми та аномальні хвилі холоду та спеки, часто паралізовували великі регіони. Крім того, глобальні ланцюжки поставок (в основному з Азії і поширюються на інші континенти) були більшою чи меншою мірою зруйновані, оскільки спостерігався брак ключових продуктів, таких як напівпровідники. Що ще гірше, логістичні системи буквально розійшлися по швах, і паралельно з цим багато заводів із виробництва пластмас у Європі не змогли відновити роботу після відключення верстатів на час пандемії.

В результаті більшість європейської переробної промисловості, зокрема, зіткнулися з порожніми складами, а ціни на пластмаси злетіли до небувалих висот. Оскільки такі важливі для клієнтів галузі, як автомобільна промисловість, були змушені скоротити обсяги виробництва через збої в ланцюжку поставок, продажі впали і на іншому боці – у постачальників.

Однак за умов цієї часом драматичної кризи галузеві компанії показали виняткову стресостійкість. Фінансовий крах 2008–2009 років та дефіцит сировини у 2015-му, вочевидь, призвели до створення у багатьох компаніях відповідних захисних механізмів, які нині доводять свою спроможність. Частки власного капіталу було збільшено, структура витрат стала рухливішою, і також допомагає у таких найважливіших областях, як витрати на персонал (при переході на скорочений робочий день).

Ключові виклики будуть подолані

Залишається сподіватися, що в 2022 році пандемія коронавірусу нарешті закінчиться. Без сумніву, ринок як саморегулівна структура має поступово, крок за кроком, привести до автономного вирішення глобальних проблем у галузі постачання виробничої сировини, ланцюжків постачання та логістики. Потім восени у Дюсельдорфі знову запрацює світовий форум у сфері пластмас К 2022, який зосередиться на вирішенні галузевих проблем. Можливо, ми не дуже скоро повернемось до глобального представництва на виставці, як це було в минулих сезонах, але на цьому і буде зроблено основний акцент у роботі.

Економіка замкнутого циклу стала центральною темою останньої виставки, що відбулася в 2019 році. Внаслідок законодавчих вимог та різноманітних зусиль та ініціатив рівень переробки відходів у Європі (колишні країни ЄС-28 плюс Швейцарія та Норвегія) продовжує неухильно зростати. У 2018 році найбільш важливими способами утилізації були енергетична утилізація (42 %) та механічна переробка (33 %), тоді як близько 25 % пластикових відходів було відправлено на звалище. Десятьма роками раніше (2008 р.) 30 % все ще зазнавали термічної утилізації, 21 % – вторинної переробки та 49 % – депонування.

У сфері переробки упаковки (енергетична утилізація та рециклінг) усі європейські країни нині досягли показників вище 30 %, 17 країн – не менше 70 %, десять – понад 98 %, а деякі – навіть 100 %. У 2018 році більше пластикового пакування було перероблено на матеріали (42,4 %), ніж на енергію (38,5 %). Мінімальними в історії спостережень (19,1 %) стали обсяги відходів, які, як і раніше, викидалися на звалище.

Таким чином, дана тема вже не на початковому етапі, але широкомасштабне впровадження технологій повторного використання пластикових відходів все ще перебуває у горезвісному зародковому стані. До 2022 року продемонструє досягнутий на цей час прогрес і водночас визначить необхідний курс на найближчі роки та десятиліття. Багато концепцій вже сформульовані та продумані, і рішення мають бути ухвалені. Очевидним залишається факт: без пластику майбутнє людства у його нинішній чисельності та формі просто немислиме.

Ульріх Райфенхойзер, президент міжнародної спеціалізованої виставки, генеральний директор Reifenhäuser. Фото: Plastinfo

 

ЖУРНАЛ ПОЛИМЕРНЫЕ ТРУБЫ - УКРАИНА