Питання про будівництво в Білорусі атомної електростанції постало ще на початку 1990-х років. Цей регіон Східної Європи (країни Прибалтики та Білорусь) в цілому є енергодефіцитним і змушений імпортувати електроенергію з країн Євросоюзу та Росії. Дефіцит електроенергії особливо загострився після зупинки в 2009 році Ігналінської АЕС у Литві (її закриття було однією з умов прийому Литви до ЄС). Активні роботи по проекту Білоруської АЕС почалися у 2006 році, в грудні 2008 року місцем будівництва був визначений Островецький майданчик – у 18 кілометрах від селища міського типу Островець Гродненської області. Головним джерелом водних ресурсів для станції повинна була стати річка Вілія, що протікає в 10 км від майданчика будівництва.
У травні 2012 року завершився довгий період підготовки та документальних узгоджень різного роду на всіх рівнях, у тому числі й на міжнародному, і білоруські будівельники нарешті розпочали розробку котловану під перший блок АЕС. Генеральним проектувальником і генеральним підрядником стала об'єднана компанія ВАТ «НІАЕП» – ЗАТ «Атомстройекспорт», субпідрядниками виступають великі будівельні компанії республіки – ВАТ «Гомельпромстрой», ВАТ «Лідагазстрой» та інші, що мають величезний досвід у будівництві об'єктів різного ступеня складності. Будівництво ведеться згідно з графіком виконання робіт. У листопаді 2013 року було залито «перший бетон».
Звичайно, УП «СТС-Белполіпластик», найбільший в країні виробник і постачальник поліетиленових труб, не залишилося осторонь цього масштабного проекту. На прохання проектного інституту «Белкоммунпроект» посприяти в розробці конструкцій водопроводів технічного водопостачання фахівці технічного відділу підприємства взяли активну участь у розробці проекту «Атомна електростанція в Республіці Білорусь. Система позамайданчикового технічного водопостачання. Водоводи 1-го та 2-го підйому».
Застосування напірних поліетиленових труб діаметром 1200 мм у країнах СНД і Європі – явище досить рідкісне, особливо в таких масштабах (загальна протяжність трубопроводів технічного водопостачання – 33 км). Не дивно, що при проектуванні та реалізації даного проекту виникли деякі складності, пов'язані насамперед з відсутністю в будівельних організаціях досвіду зварювання труб такого діаметра і відповідного зварювального устаткування. Тому обов'язковою умовою поставки труби стало забезпечення зварювальних робіт на об'єкті. Замовникам було надано в оренду необхідне зварювальне обладнання, силами фахівців УП «СТС-Белполіпластик» були організовані навчання та шефмонтаж.
Особливості проекту вимагали застосування унікальних фітингів. Зокрема, використання зварних трійників, особливо редукційних, було неможливе через їх великі габарити, тому у відомій компанії Reinert-Ritz були замовлені цільновиточені фланцеві трійники діаметром 1200 мм, а для прискорення виконання робіт були застосовані спеціальні електрозварні муфти ПЕ 100 SDR 26 D 1200 компанії Georg Fischer.
На даний момент вже поставлено близько 20 км технічних трубопроводів, і процес подальших поставок успішно триває.
Автор: Володимир Коваленко