151 19Тема старіння трубопровідної інфраструктури актуальна і для країн з найбільш розвиненою економікою . Не стали винятком і США. Аналізуючи ситуацію ми використовували тільки американські джерела, які неможливо запідозрити в заангажованості чи необ'єктивності.

Виявилося, що країна з найбільшою у світі економікою певною мірою переживає ті ж проблеми, що й Україна: великий вік і значний знос мереж, висока частка морально застарілих трубопроводів з чавуну та сталі, особливо в густонаселених районах на північному сході США, недостатнє фінансування програм з їх реконструкції і як наслідок – велика кількість аварій, які часто супроводжуються масштабними руйнуваннями та людськими жертвами.

Щодня в США відбувається близько 700 аварій на водопроводах

Огляд американських джерел показав, що з мережами водопостачання ситуація в країні також далека від благополуччя. Високий ступінь зносу трубопроводів, порушення їх герметичності, що ведуть до втрат води, погіршення її якості та навіть до аварій з масштабними руйнуваннями – далеко не рідкість у країні, яку ми десятки років намагаємося «наздогнати та перегнати». В Інтернеті можна знайти численні повідомлення американських ЗМІ про аварії на водоводах і про забруднення водопровідної води в містах (так, наприклад, у середині грудня минулого року повідомлялося про забруднення водопровідної води нафтопродуктами у Вашингтоні).

151 19aАмериканське товариство інженерів-будівельників (ASCE) регулярно публікує результати оцінки 16-ти складових комунальної інфраструктури США. По кожній з цих складових – дорожньої та залізничної мережі, мостах, системах питного водопостачання, водовідведення, складування та утилізації відходів тощо – наводяться кількісні характеристики, показники зносу, обсяги необхідних інвестицій і виставляється комплексна оцінка за п'ятибальною шкалою від А (відмінний стан, що перевищує поточні потреби) до F (критичний стан, непридатний для експлуатації).

В останньому звіті ASCE (за 2013 рік) системі питного водопостачання США виставлена оцінка D (стан нижче середнього, високий ризик відмов) - тобто тверда «двійка» [1].

За наведеними в цьому звіті даними, зараз у США функціонують близько 170 тис. комунальних систем питного водопостачання, з яких 54 тис. – великі муніципальні водопроводи, що обслуговують в цілому 264 млн. чоловік. Загальна протяжність водопровідних мереж у США перевищує 1 млн. миль (1,6 млн. км). Про стан значної їх частини достовірна інформація відсутня, відомо лише, що вік деяких з них сягає часів Громадянської війни (друга половина XIX ст.), а діагностика їх не проводиться  до тих пір, поки не станеться якесь порушення або аварія. Ці аварії стають все більш звичними, і, за оцінками ASCE, в США їх щорічна кількість вже становить 240 тисяч, а щоденні втрати води через її витоки досягають 7 млрд. галонів (26,5 млн. м3).

У звіті наголошується, що вартість експлуатації систем питного водопостачання постійно зростає, зокрема, через посилення жорсткості нормативів, що пов'язано з прийняттям у 1996 році поправок до Закону про безпеку питної води. У цих поправках стали жорсткішими існуючі та встановлені нові вимоги до змісту забруднюючих речовин – миш'яку, радіонуклідів, бактерій, дезінфектантів та ін. При збереженні обсягів фінансування дотримання нових вимог змушує водопостачальні компанії приділяти менше уваги реконструкції мереж.

У даний час, за оцінками Американського агентства з охорони навколишнього середовища (EPA), щорічні витрати водопостачальних компаній, які забезпечують водою 250 млн. чоловік, становлять понад 30 млрд. доларів, а інвестиції в інфраструктуру – понад 10 млрд. [2].

У 2012 році Американська водопровідна асоціація (AWWA) провела дослідження, присвячене визначенню потреб систем питного водопостачання в інвестиціях на найближчі 25 років [4], і дійшла висновку, що з урахуванням зростання населення для підтримки поточного стану водопроводів і рівня послуг з водопостачання буде потрібна воістину астрономічна сума – близько 1 трлн. доларів. Повна ж заміна всіх 1,6 млн. км мереж водопостачання, що перебувають в експлуатації (в якій, втім, поки немає необхідності), обійдеться приблизно в 2,1 трлн. доларів.

«До 2040-х років потреба у фінансуванні збільшиться з нинішніх 13 млрд. доларів на рік до майже 30 млрд., і ці кошти будуть компенсуватися переважно за рахунок підвищення цін на воду та місцевих податків.

Затримки у фінансуванні можуть призвести до деградації систем водопостачання, зростання числа аварій і витрат на ліквідацію їх наслідків. Зрештою, ми будемо змушені надолужувати ці інвестиції, і чим довше буде затримка, тим важче буде її надолужити, коли прийде день розплати». (Зауважимо: це - не про українську комунальну інфраструктуру, це цитата з висновку AWWA про стан систем водопостачання в США. Хоча точно те ж саме і приблизно тими ж словами говориться і пишеться нашими експертами про вітчизняні мережі, які перебувають у набагато жалюгіднішому стані).

До 2050 року загальна сума вкладень, за оцінками AWWA, перевищить 1,7 трлн. доларів.

Дещо інші дані наводить EPA в огляді стану водопровідної інфраструктури, переданому в квітні 2013 року до Конгресу США: до 2030 року сумарний обсяг інвестицій в неї повинен скласти 384 млрд. доларів, з яких 247,5 млрд. (64%) необхідні для заміни та реконструкції трубопроводів [2].

За оцінками EPA, в даний час у США щорічно замінюється 4-5 тис. миль (6-8 тис. км) зношених водогонів. За прогнозами, темпи заміни досягнуть максимуму близько 2035 року, коли почнуть масово виходити з ладу труби, прокладені в середині ХХ століття, і їхня чисельність становитиме від 16 до 20 тис. миль (25-30 тис. км) на рік. При цьому вартість заміни однієї милі трубопроводів у різних районах може сильно відрізнятися; максимальних значень вона досягає у великих системах, які обслуговують мегаполіси та області з великою щільністю населення. Саме в цих, найбільших мережах, які обслуговують найстаріші міста країни, необхідність заміни труб найгостріша, оскільки саме в них експлуатуються найстаріші труби: до 30 % труб у системах, які обслуговують більше 100 тис. осіб, мають вік від 40 до 80 років, а близько 10 % – ще старше. У п'яти регіонах – на Далекому Заході, Великих озерах, на північному сході, Великих рівнинах і Південному Заході – потреби в інвестиціях перевищують 1000 доларів на душу населення. Існуючі сьогодні програми капіталовкладень відстають від потреб інфраструктури.

151 20

 

Щоденні втрати води через її витоки досягають 26,5 млн. м3

У 2008 році влада штатів і місцева влада оцінювали свої щорічні витрати на інфраструктуру водопостачання та водовідведення в 93 млрд. доларів. Асигнування Конгресу за п'ять років – з 2008 по 2012 роки – зменшилися і становили сумарно 6,9 млрд. доларів – у середньому 1,39 млрд. доларів на рік або 27,6 млрд. доларів за 20 років, тобто 8 % від суми потреб, за оцінкою ЕРА.

Щоб не допустити деградації водопровідної інфраструктури, місцевій владі та водопостачальним компаніям залишається одне – підвищувати тарифи та місцеві податки. Цей логічний, хоч і непопулярний захід загрожує неприємними наслідками, перш за все зростанням неплатежів – таке буває навіть в Америці – і необхідністю на нього реагувати. Минулого літа влада Детройта зважилася на відключення злісних неплатників, і цей безпрецедентний крок – з березня по серпень було відключено 22 тис. домоволодінь – викликав великий резонанс за участю правозахисних організацій та експертів ООН. Справедливості заради треба визнати, що виявилося ефективним – за два місяці з боржників вдалося зібрати 1,7 млн. доларів, але питання щодо прийнятністі подібних методів обговорюється й дотепер [4].

Таким чином, старіння водопровідних (і не тільки) мереж у США є дуже серйозною проблемою, гострота якої зростає з кожним роком, а рішення потребує колосальних фінансових витрат. З цієї точки зору наявна пряма аналогія з Україною: фактично обидві країни опинилися перед однією проблемою, але вирішувати її кожна з них буде по-своєму.

 

Джерела

1. American Society of Civil Engineers '2013 Report Card of America's Infrastructure. http://www.infrastructurereportcard.org/drinking-water/.

2. Drinking Water Infrastructure Needs Survey and Assessment. US Environmental Protection Agency's Fifth Report to Congress. April 2013.

3. Buried No Longer: Confronting America 's Water Infrastructure Challenge. http://www.awwa.org/Portals/0/files/legreg/documents/BuriedNoLonger.pdf

4. Water & Wastewater International. - PennWell, October-November 2014, Vol. 29, Issue 5.

 

врЭзки

Щодня в США відбувається близько 700 аварій на водопроводах

 

Щоденні втрати води через її витоки досягають 26,5 млн. м3

 

Автор: Олександр Сазонов

 

 

ЖУРНАЛ ПОЛИМЕРНЫЕ ТРУБЫ - УКРАИНА