Журнал Полимерные трубы - Производство и качество

З практики проведення конкурсів зварювальників. Міркування та висновки

 

Застосування полімерних труб у будівельній галузі з кожним роком зростає. З’являються нові види полімерів, нові конструкції труб, нові підходи у будівництві та реконструкції інженерних мереж. Цьому сприяють нові стандарти на поліетиленові труби та фасонні вироби, а також  нормативні документи на проектування зовнішніх водопроводів і каналізаційних мереж, що вступили в дію з січня 2014 року. Не останню роль у прогресі будівельної галузі щодо застосування полімерних матеріалів і відповідного обладнання для монтажу інженерних мереж з полімерів відіграють виставки, форуми, семінари та інші види співпраці між виробниками-конкурентами та споживачами продукції. Разом з тим у всьому цьому прогресі практично випала  дуже важлива ланка –  підготовка робітничих кадрів і нижчої ланки керівників із зварювання та монтажу полімерних мереж. Саме цьому аспекту й присвячена дана стаття. 

5-8 листопада 2013 року в Києві відбувся 12 Міжнародний водний форум AQUA UKRAINE–2013, який охопив усі напрямки житлово-комунального господарства: водопідготовка та водопостачання, водовідведення та очистка стічних вод, локальні водоочисні споруди, насосне та арматурне обладнання, інженерні мережі.   У рамках заходу форуму вже уп’яте було проведено конкурс на звання «Кращий працівник технічної служби водопровідно-каналізаційної галузі України 2013 року». Організаторами конкурсу є Міжнародний виставковий центр, ТОВ «ТД «Євротрубпласт» (Група ПОЛІПЛАСТИК) та ТОВ «Ватер Поінт».

У змаганнях взяли участь спеціалісти з восьми водоканалів наступних міст України: Київа, Кременчука, Луганська, Полтави, Тернополя,  Харкова, Хмельницького та Чернігова. На першому конкурсі, що відбувся у 2009 році , були представлені спеціалісти з 10 обласних центрів: Дніпропетровська, Житомира, Києва, Львова, Полтави, Тернополя, Харкова, Хмельницького, Чернігова та Чернівців. Тобто основний склад учасників практично не змінився, а умови проведення змагань протягом останніх років не були для них якоюсь таємницею. 

Програма конкурсу зварювальників пластмасових трубопроводів складалася з двох частин: практичної – зварювання та монтаж вузла із поліетиленових труб діаметром 110 мм та фасонних деталей за наданою  схемою та теоретичної – знання термінології, яка застосовується при зварюванні пластмасових трубопроводів  (кросворд).

У практичній частині представники команд змагалися у двох традиційних номінаціях: 

– «врізка в мережу поліетиленової водопровідної труби під тиском із встановленням водовимірного вузла»;

– «монтаж відрізка поліетиленових труб із застосуванням зварювання за допомогою нагрівного інструмента встик і терморезисторним методом». 

Головним призом конкурсу став зварювальний апарат «ТРАССА М». 

При монтажно-зварювальних роботах за основу нарахування балів командам бралися пункти поопераційного виконання зварювальниками стадій технологічного процесу стикового та терморезисторного зварювання згідно з вимогами та інструкціями зі зварювання полімерних труб та до зварювального обладнання.   За таким самим принципом проводилось оцінювання конкурсу зварювальників і на попередніх змаганнях.

Перед початком конкурсу для всіх команд завжди проводяться інструктаж із безпечного виконання монтажних і зварювальних робіт і «майстер клас» по застосуванню зварювального обладнання. 

Зрозуміло, що при конкурсному виконанні зварювальних робіт відповідальність зварювальників зростає і, очевидно, спостерігається й підвищена нервозність команд. Це призводить до прорахунків і порушень як при підготовці труб та обладнання до зварювання, так і під час самого зварювання поліетиленових труб. Однак, на думку автора, головною причиною такого стану є відсутність чергової переатестації зварювальників пластмасових трубопроводів, де б «нагадували» про забуте.

Не вдаючись до аналізу помилок та прорахунків окремих команд, які брали участь у змаганнях  2013 року та в попередні роки, бо це однозначно  викличе критику на адресу не тільки автора цих рядків, але й усіх організаторів  даного заходу, спробуємо проаналізувати рівень підготовки кращих професіоналів зі зварювання полімерних труб у галузі водопостачання в Україні (бо у змаганнях брали участь найкваліфікованіші працівники) на основі оцінювання всіх команд при виконанні зварювальних та монтажних робіт. 

Почнемо з виконання командами завдання із зварюванні труб нагрітим інструментом встик. У таблиці 1 наведені порушення або помилки, допущені командами в технологічних регламентах при зварюванні встик. Якщо із вхідним контролем, підготовкою матеріалів та обладнання до зварювання учасники змагань здебільшого успішно впоралися (табл. 1, пп. 1-3),  то при фіксації труб у центраторі та їх торцюванні у команд виникали труднощі (табл.1, пп. 4-7). Зокрема конкурсанти не виконували перевірку труб на проковзування, не вимірювали товщину стружки,  не перевіряли величину зазору між трубами. Невиконання цих технологічних операцій призводить до погіршення якості зварного з’єднання.

Під час процесу оплавлення  та прогріву торців труб теж було багато помилок: не здійснювався візуальний контроль первинного ґрату при оплавленні (чомусь вмикали секундомір?), забували вчасно вмикати секундомір при прогріванні торців труб, а ще гірше – забували зменшувати робочий тиск під час прогрівання труб, технологічна пауза була завищена у часі (табл. 1, пп. 9-11).

Згідно з п. 14 видно, що у зварювальників відсутні навички нанесення на гарячий ґрат особистого клейма зварювальника і/або маркування стику відповідно до загальноприйнятих вимог. Це наводить на думку, що за реальних умов зварювання зварювальники цього не роблять.

Щодо візуального та інструментального контролю звареного з’єднання, то цього року він був проведений конкурсантами краще, ніж у попередні роки.  

Таблиця 1.  Кількість (відсоток) невиконаних командами операцій при зварюванні встик

 

Таблиця 2. Кількість (відсоток) невиконаних командами операцій при терморезисторному зварюванні 

При проведенні зварювання терморезисторним методом великий відсоток недотримання стадій технологічного процесу було допущено при підготовці труб до зварювання – тобто на найвідповідальнішому етапі зварювання терморезисторним методом (табл. 2, пп. 1, 2, 4). Адже якісна  підготовка труб і фасонних деталей перед монтажем (визначення овальності труб, очистка від забруднень, а особливо правильне зняття оксидного шару з поверхні  поліетиленової труби) – це 99 % якості зварного з’єднання! Що стосується «діалогу» конкурсантів  зі зварювальним апаратом, то це ще можна пояснити незнанням особливості конструкції апарата «ТРАССА–М». Однак невміння зчитати штрих-код за допомогою сканера – це катастрофа.  

Підводячи підсумки п’ятого конкурсу на звання «Кращий працівник технічної служби водопровідно-каналізаційної галузі України 2013 року», можна зробити деякі висновки.  У зварювальників відсутня впевненість у постадійному виконанні технологічного процесу зварювання труб, що швидше за все пов’язано з відсутністю постійної практики. З іншого боку, «формальна» переатестація зварювальників пластмасових труб призводить до «спрощення» зварювального процесу, а точніше – до ігнорування ряду вимог при підготовці та встановленні труб у центратор чи під час самого зварювання. Підтвердженням цих слів може бути почесне друге  місце команди із КП «Кременчукводоканал», учасники якої пройшли навчання буквально за місяць до початку цих змагань.

Таким чином, не зважаючи на досить критичний стан справи, такі конкурси, на нашу думку, дозволяють їх учасникам реально оцінювати професійний рівень кожного та переймати кращій досвід колег, а тому їх варто проводити і надалі.

Автор: І.М. Крупак

 

 

 

 

ЖУРНАЛ ПОЛИМЕРНЫЕ ТРУБЫ - УКРАИНА