Журнал Полимерные трубы - Производство и качество

Міркування щодо процесу гармонізації в Україні Європейських стандартів у сфері навчання зварників пластмас

Засідання «Консультативної наради з питань застосування (гармонізації) в Україні Європейських стандартів в області зварювання пластмас та професії «Зварник пластмас»», яке відбулося 15 лютого 2016 року у стінах відділу «Зварювання пластмас» Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України, можна вважати історичним. Адже саме у стінах цього інституту його співробітниками були зроблені перші кроки з написання вітчизняних нормативних документів зі зварювання пластмасових трубопроводів для газопостачання [1-3]. На основі цих документів в Україні були створені навчальні центри з підготовки зварників і керівників зварювальних робіт при будівництві поліетиленових трубопроводів, кожен з яких розробляв свої програми та методи навчання. З того часу пройшло понад 20 років, і, звичайно, ці документи, виконавши свою місію, на даний час морально застаріли. З іншого боку, термін «зварювання пластмас» стосується не тільки зварювання полімерних труб, але й інших пластмасових виробів.

У 2008-2010 роках набули чинності ряд стандартів щодо виробництва полімерних труб та фасонних виробів до них [4-6] та будівельні норми [7, 8], у яких «нагадується» про необхідність атестації зварників пластмас при будівництві трубопроводів у п.9.4.4. [7] та п.9.1 [8]. Разом з тим, було скасовано «Положення про атестацію зварників пластмас на право виконання зварювальних робіт при будівництві та ремонті газопроводів» – НПАОП 25.2-4.07-93. Все це призвело до хаосу при підготовці кадрів: ряд навчальних центрів з підготовки зварників пластмас «навчають» чи проводять «переатестацію» протягом 1-2 днів, а інколи й «заочно»! Низька кваліфікація персоналу призводить до зниження відповідальності при виконанні будівельно-монтажних робіт під час будівництва поліетиленових трубопроводів, починаючи від поставки труб і фасонних виробів, що не відповідають стандартам України, і закінчуючи порушенням режимів зварювання та монтажу полімерних труб. Наслідки таких дій вже дали про себе знати в ряді українських населених пунктів.

Із застосуванням в Україні Європейського стандарту EN 13067 [9] шляхом його гармонізації з відповідним національним стандартом повинен зрушитися з місця «мертвий камінь». Робоча група, яка створена на «Консультативній нараді», крім гармонізації окремих Європейських стандартів в Україні, повинна ініціювати впровадження цілої низки інших Європейських стандартів у повному обсязі. Зокрема, на даний час в Україні гармонізуються європейські стандарти ДСТУ EN 1555 (поліетиленові газопроводи) та ДСТУ EN 1202 (поліетиленові водопроводи). Кожен із цих стандартів складається із семи частин, а гармонізуються на даний час тільки три частини. Від такого підходу до такої важливої справи нічого доброго чекати не доводиться. На сьогоднішній день деякі виробники вже пройшли так звану «сертифікацію» відповідно до вимог ДСТУ EN 1555, не виконавши навіть повного комплексу сертифікаційних випробувань. Але це тема для іншої статті.

Повернімося до навчання та атестації зварників пластмас. Стандарт EN 13067 регламентує кваліфікаційні випробування зварників. Так згідно з цим стандартом екзамен базового рівня для зварювання поліетиленових труб повинен складатися з тесту з питань теорії та окремо з практичного тесту. Теоретичний тест у свою чергу має містити 20 питань, пов’язаних із властивостями сировини (поліетилену), вхідним контролем продукції (труби та фітинги), видами зварювального обладнання, яке буде використовувати зварник (зварювання нагрітим інструментом встик чи врозтруб, терморезисторним апаратом чи екструдером тощо), режимами зварювання, визначенням якості зварного з’єднання. Що стосується практичної частини екзамену, зварник повинен зварити стандартний зразок із використанням автоматичного чи напівавтоматичного обладнання і провести візуальний огляд. І все це повинно проводитися у АТЕСТАЦІЙНОМУ ЦЕНТРІ, який жодного відношення до навчальних центрів зварників пластмас не повинен мати! Тобто навчання зварника у такому центрі ще не дає гарантії, що він пройде атестацію. Чи погодяться члени Робочої групи на таку гармонізацію?

Чомусь для вирішення даної проблеми почали зі стандарту EN 13067, який регламентує атестацію зварників пластмас, а потрібно паралельно підключити питання, пов’язані з навчанням зварників, зокрема навчальних програм. У країнах Євросоюзу діє стандарт Європейської зварювальної федерації EWF 581-01 «Minimum Requirements for the Education, Examination and Certification» («Мінімальні вимоги до навчання, експертизи та сертифікації зварювальника пластмас»). Згідно з цим документом навчання здійснюється за модульною системою, а переатестація зварників проводиться один раз на два роки, що є великим позитивним моментом. Для порівняння навчальні програми, що діють в Україні, розраховані на 4-5 тижнів базового навчання, а переатестація зварників має тривати протягом 2 тижнів щороку, що в даний час є для підприємств неприпустимою розкішшю.

Відповідно до європейських норм EWF 581-01 модульний навчальний курс може мати різну тривалість залежно від типу самого модульного курсу та від первинного чи повторного навчання за відповідним типом курсу (новачки чи переатестанти). Є два рівні навчання: 1 рівень – первинний (базовий, для новачків) та 2 рівень – для досвідчених зварників (переатестантів). Навчальний курс може мати різну тривалість, від мінімуму – 16 годин до максимуму – 32 години, залежно від класу кваліфікації зварників, що навчаються, та умов базового чи повторного навчання за відповідним типом курсу. Самі модулі навчання поділяються за діаметром труб (до 110 мм, до 315 мм, до 630 мм ) та методом їх зварювання (нагрітим інструментом встик, терморезисторним зварюванням, екструдерним зварюванням тощо).

Болючим пунктом при підготовці зварників пластмас залишається відсутність навчально-методичної літератури. Без розробки базових інструкцій зі зварювання з адаптацією їх до чинних в Україні стандартів навчальним центрам буде важко готувати кваліфікованих зварників, особливо за модульними навчальними курсами.

Перелік проблем, які необхідно вирішувати, досить великий. Головне почати і планомірно йти у потрібному напрямку.

Автори: І.М. Крупак, О.А. Стрілець

ЛІТЕРАТУРА
1. РСН 358-91 Сварка полиэтиленовых труб при строительстве газопроводов (Зварювання поліетиленових труб при будівництві газопроводів).
2. НПАОП 1.1.23-4.07-93 Положення про атестацію зварників пластмас на право виконання зварювальних робіт при будівництві та ремонті газопроводів з поліетиленових труб.
3. Положення про порядок видачі навчальним центрам дозволу на право атестації зварників пластмас, що виконуються при будівництві та ремонті газопроводів із поліетиленових труб, затверджене постановою Колегії Держнаглядохоронпраці України від 16.06.1993 р.
4. ДСТУ Б В.2.7-179:2009 Деталі з'єднувальні для газопроводів з поліетиленових труб. Технічні умови.
5. ДСТУ Б В.2.7-144:2007 Будівельні матеріали. Труби для мереж холодного та гарячого водопостачання із поліпропілену. Технічні умови (EN ISO 15874-2:2003, MOD).
6. ДСТУ Б В.2.7- 151:2008 Будівельні матеріали. Труби поліетиленові для подачі холодної води. Технічні умови (EN 12201-2:2003, MOD).
6. ДСТУ Б В.2.7-178:2009 Будівельні матеріали. Деталі з'єднувальні для водопроводів з полі¬етиленових труб. Технічні умови.
7. ДБН В.2.5-41:2009 (Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Газопроводи з поліетиленових труб. Частина I. Проектування. Частина II. Будівництво)
8. ДСТУ-Н Б В.2.5-40:2009 Проектування та монтаж мереж водопостачання та каналізації з пластикових труб.
9. EN 13067 «Plastics welding personnel – Qualification testing of welders – Thermoplastics welded assemblies» (Зварники пластмас - Кваліфікаційні випробування зварників - Термопласти зварних вузлів).
ЖУРНАЛ ПОЛИМЕРНЫЕ ТРУБЫ - УКРАИНА