Труби з полівінілхлориду (ПВХ труби) – перші полімерні труби, що були використані людиною в інженерних комунікаціях, а саме в системах водопостачання. Ще в 1934 році в Німеччині було налагоджено промислове виробництво ПВХ труб і збудовано перший водопровід з них. В наш час, завдяки своїм хорошим експлуатаційним якостям ПВХ труби  широко застосовуються в мережах зовнішнього водопостачання, безнапірної каналізації і систем енергозбереження.

Основні переваги ПВХ труб:

  • несхильність до корозії
  • стійкість до дії агресивних середовищ
  • мінімізовані затрати на обслуговування
  • гладка поверхня та низький коефіцієнт тертя, завдяки чому швидкість потоку всередині труби з часом практично не змінюється
  • матеріал труби не сприяє розвитку мікроорганізмів, тобто  ПВХ труби  не заростають
  • матеріал труби не підтримує горіння (само затухаючий)
  • вага труб в 2-4 рази менша, ніж вага труб із традиційних матеріалів
  • простота та низька вартість монтажу  на відміну від залізобетонних або чавунних труб, не потрібне дороге, енергоємне й важке зварювальне обладнання, робота з яким вимагає високої кваліфікації персоналу.

ПВХ труби виготовляються зі сформованим розтрубом з гумовою ущільнювальною манжетою. Така їх конструкція дозволяє монтувати з них надійні герметичні трубопроводи без використання зварного обладнання або з’єднувальних муфт. Трубопровідні системи з розтрубних труб ПВХ відрізняються простотою обслуговування та ремонту. У випадку механічного руйнування елементів систем, ушкоджена ділянка ПВХ труби швидко та просто замінюється на нову, або відновлюється за допомогою спеціальних ремонтних муфт.

Однак, незважаючи на простоту монтажу ПВХ труб,  будівельні організації часто нехтують правилами їх укладки,  або просто не знають їх.  Це призводить до аварій у  системах водопостачання та водовідведення.  Для запобігання таких ситуацій розглянемо основні помилки при монтажі ПВХ труб, та правила, дотримуючись яких, можна грамотно та правильно укласти трубопровід.

Помилки при підготовці траншеї

Напруга в пластмасових трубах залежить  перш за все від геотехнічних властивостей ґрунту навколо  труби. Тому дуже важливо правильно облаштувати траншею та грамотно виконати обсипку труби.

Помилка. Типовою є ситуація, коли трубу прокладають у непід-готовленій траншеї, без подушки, на твердій скальній породі або на про-мерзлому ґрунті (при низькій температурі ПВХ труби стають крихкішими),  засипають трубу камінням та валунами. Як наслідок труба не витримує навантажень та тріскає.

Рішення. Згідно з рекомендаціями RIL-77 -1990 (підземна та підводна прокладка трубопроводів із пластику. Інструкція з монтажу) та провідних зарубіжних та українських виробників труб, для того щоб правильно укласти труби в траншею, необхідно дно траншеї вирівняти та звільнити від каменів та валунів, прослідкувати щоб не було промерзлих ділянок (рис. 1). При дуже пухких ґрунтах необхідне зміцнення дна траншеї. У схильних до зсуву ґрунтах, а також у випадку небезпеки вимивання ґрунту дно траншеї слід зміцнювати шаром геотекстильного матеріалу щоб відокремити такий ґрунт від труби.

Подушку під труби обов’язково робити для всіх видів ґрунтів.  Для цього використовується пісок або гравій (максимальний розмір фракцій 2 см), товщина шару подушки має бути не менше 10 см та не більше 15 см. Подушку необхідно ущільнювати тільки за 2 метри до оглядового колодязя. Це роблять для того щоб при просадці колодязя витримати проектний нахил каналізації.

113_28

Рис. 1. Правильна укладка труби в ґрунт

При прокладанні труб в місцях виконання з’єднань необхідно робити приямки в подушці (рис. 2).

113_29

Рис. 2. Приямок на дні траншеї під з’єднанням

Обсипку труб слід здійснювати по усій ширині траншеї на висоту не менше 15 см від верху труби. Для цього можна використовувати пісок та гравій з розміром фракцій 2,2 см або щебінь розміром 0,4-2,2 см, а також ґрунт вийнятий при підготовці траншеї, але тільки за умови відсутності в ньому каміння (максимальний розмір каміння може бути 2 см, окремі камені можуть бути до 6 см).

Ущільнення ґрунту при обсипці труби, необхідно здійснювати шарами завтовшки 15-20 см. Перший шар не повинен перевищувати половину діаметра труби й має становити не більше 20 см.

Другий шар підсипається до верху труби і його товщина не повинна перевищувати 20 см. Трамбування ґрунту безпосередньо над трубою неприпустиме!

Засипати траншею можна вийнятим з неї ґрунтом за умови, що розмір найбільших валунів у ньому не перевищує 30 см.

Помилки під час монтажу

Помилка. Монтаж труб із брудним розтрубом або неочищеною від піску ущільнювальною манжетою. При цьому ущільнювальна манжета пошкоджується, а бруд і пісок заважають щільному обляганню труби  і ущільнювальної манжети, і труба у місці з’єднання буде протікати.

Рішення. Гладкий кінець труби і розтруб з гумовим кільцем потрібно ретельно очистити від бруду, піску і пилу, перевірити  чи правильно гумове кільце розташоване в розтрубі, не має прогинів, опуклостей. Перевірити чи на гладкому кінці труби знята фаска.

Помилка. Використання для змащування кінця труби та ущільнювальної манжети нафтохімічних мастил. Такі дії заборонені, оскільки мастила можуть вступити в реакцію із матеріалом труби або ущільнювальної манжети і негативно вплинути на їхні експлуатаційні можливості.

Рішення. Трубу необхідно змащувати силіконовим мастилом, яке забезпечує необхідні умови герметичності та легке ковзання труби  під час введення її в розтруб. У крайньому випадку можна користуватись мильним розчином. Особливої обережності при роботі з трубами із ПВХ слід дотримувати при температурі нижче 0 °С. Необхідно застосовувати тільки силіконове мастило!. Монтаж повинен проводитися дуже акуратно, по виконанні всіх робіт необхідно перевірити положення ущільнювального кільця в розтрубі.

Помилка. З’єднання труб не на одній осі. При цьому труба, входячи в розтруб під кутом, може пошкодити ущільнювальну манжету або розтруб у момент з’єднання. Якщо  прокласти труби таким чином і засипати ґрунтом, то навантаження у місці з’єднання буде розподілятися не рівномірно, оскільки кінець труби в розтрубі розміщено під кутом, а отже розтруб може тріснути.

Рішення. Процес з’єднання труб необхідно виконувати на одній осі, траншея при цьому має бути ретельно вирівняна (рис. 3).

113_29a

Рис. 3. З’єднання ПВХ труб необхідно виконувати на одній осі

Помилка. При розрізанні труби на місці монтажу на кінці труби залишились задирки. Як наслідок у момент введення гладкого кінця труби в розтруб вони можуть пошкодити ущільнювальну манжету.

Рішення. На місці монтажу труби можна різати ножівкою із дрібними зубчиками. Розрізання необхідно здійснювати перпендикулярно до осі. Місце розрізу обов’язково слід очистити,  від стружки. Неприпустимим є обрізання кінців з’єднувальних деталей.

Помилка. З кінця труби не знята фаска. Якщо це не зроблено, то можна пошкодити розтруб.

Рішення. Фаска повинна бути знята обов’язково. Її необхідно знімати під кутом 15о (рис. 4).

113_30

Рис. 4. Фаска під кутом 15 о

Помилка. Прикладання надмірного зусилля під час з’єднання труб або  вдавлювання труби в розтруб за допомогою ковша екскаватора. Такі дії зумовлюють пошкодження розтруба або утворення тріщин у трубі.

Рішення. Гладкий кінець труби спрямувати в розтруб на глибину, зазначену монтажною міткою, не просовуючи трубу далі. З’єднання  виконувати вручну. Для компенсації температурного розширення потрібно ОБОВ’ЯЗКОВО висунути вставлений в розтруб кінець труби приблизно на 10 мм (рис.5).

Рис. 5. Компенсація температурного розширення

В якості важеля можна використовувати лом (рис. 6). Якщо зусилля лома не достатньо, можна скористатися домкратом, використовуючи як опору ківш екскаватора (рис. 7), або пристосуванням, що складається зі стропів або хомутів і ручної лебідки (рис. 8). ВАЖЛИВО! Щоб запобігти ушкодженню труби між нею і механізмами слід обов'язково використовувати дерев'яні або гумові прокладки.

113_30a

При необхідності положення ущільнювального кільця в розтрубі після монтажу можна проконтролювати. Для цього потрібно взяти металеву пластину завтовшки 0,5-0,8 мм і помістити її між розтрубом і гладким кінцем труби таким чином, щоб вона стикалася з ущільнювальним кільцем. Перемістивши пластину по окружності труби, можна визначити положення ущільнювального кільця в розтрубі (при правильному монтажі відстань до нього повинна бути однаковою по всій окружності).

При виконанні монтажних робіт підлягають вибракуванню:

  • усі деталі з полівінілхлориду, що мають тріщини або сколи;
  • гумові кільця, що мають розриви, не вилучену випресовку, а також такі, що не входять при легкому натисканні в жолобок розтруба.

Помилка. Неправильне встановлення ущільнюючої манжети. Це призводить до порушення герметичності системи.

Рішення. Переконайтеся, що гумові манжети:

– вибрані правильно згідно типу розтрубу: для каналізаційних труб  (рис.9, а, б), для  труб напірного водопостачання (рис. 9, в)

переконайтесь в правильності розташування манжети в розтрубі: «ластівковий хвіст» повинен знаходитись в глибині розтруба (див. рис. 9, б, в).

– манжета не повинна мати прогинів, опуклостей.

–  переконайтесь, що на гладкому кінці труби знято фаску.

113_31

Рис. 9. Ущільнюючі гумові манжети ПВХ труб

Помилки при транспортуванні чи зберіганні труб

З трубами з ПВХ необхідно поводитись дуже обережно, оскільки при неправильному транспортуванні на об’єкт приїде непридатний для будівництва товар, а порушення правил  зберігання призведе до їх пошкодження.

Помилка. Порушення правил транспортування. Із заводу виробника ПВХ труби поставляються запаковані в пакети з дерев’яного брусу.  При згоді замовника вони можуть поставлятися насипом, однак такий спосіб несе ряд загроз якості труб:

  • пошкодження розтрубної та гладкої частини труби при завантаженні, перевезенні та розвантажені
  • при завантаженні насипом нижні труби перебувають під постійною дією значної ваги, що призводить до деформації

(овальності) труб. Тобто коли будівельна організація почне монтаж, то зібрати труби з надлишковою овальність фактично не можливо без пошкодження ущільнюючої манжети!

Рішення. Строго дотримуватися правил перевезення та зберігання ПВХ труб:

  • перевозити труби та фасонні вироби в заводській упаковці(рис. 10, а);
  • труби не повинні приймати еліпсоподібну форму під дією навантаження;
  • для кріплення повинні використовуватися широкі ремені, оскільки канати, троси та ланцюги можуть пошкодити трубу.;
  • слід  уникати роботи з трубами при температурі нижче -15 оС.  В разі роботи при температурі нижче -15 оС необхідно дотримуватись особливої обережності і виконувати спеціальні рекомендації виробника.
  • При транспортуванні, вантажних роботах та складуванні зверніть увагу на те, щоб (рис. 10, б):

-     труби не несли точкового або лінійного навантаження

-     труби не торкалися гострих граней

-      дно кузова було рівним;

  • труби неможна скидати з самоскиду або перекидати (рис. 10, в);
  • труби слід складати на рівну площадку так, щоб розтруби не торкались один до одного (рис. 10, г);
  • при тривалому зберіганні слід захистити труби від сонячних променів накривши брезентом.

113_31a

Рис. 10. Транспортування, вантажні роботи та складування ПВХ труб

 

Автор: Павло Шумило

 

ЖУРНАЛ ПОЛИМЕРНЫЕ ТРУБЫ - УКРАИНА