Ринок імпорту трубного поліетилену в Україну. 2015 рік

Журнал Полимерные трубы - Аналитика рынка

Ринок імпорту трубного поліетилену в Україну. 2015 рік

Вітчизняна галузь виробництва поліетиленових труб працює виключно на імпортованій сировині. Якість і вартість української трубної продукції напряму визначається якістю та вартістю поліетилену, що ввозиться до нас.

Обсяги ввезеного в Україну трубного поліетилену залежать від попиту на трубну продукцію, а попит формується активністю вітчизняного будівельного ринку. Події двох останніх років, на жаль, не сприяли розвитку будівництва, а отже, імпорт трубної сировини у 2015 році знизився більш ніж на третину порівняно з 2013 роком (табл. 1, діаграма 1):

● рік 2013 – активність будівельного ринку досить слабка, спостерігається незначне зменшення обсягів імпорту порівняно з 2012 роком, ввезено 31 858 т трубного ПЕ;

● рік 2014 – дестабілізація політичного та економічного життя: втрата частини територій активного будівництва, скорочення інфраструктурних проектів, відсутність фінансування та заморожування об’єктів, що вже будуються, – обсяги імпорту зменшилися на третину, ввезено 21 979 т трубного ПЕ;

● рік 2015 – стагнація будівельної галузі триває, девальвація національної валюти погіршує становище вітчизняних переробників – обсяги імпорту продовжують зменшуватися, ввезено 19 182 т трубного ПЕ.

Зазначимо, що обсяг поставок 2015 року став найнижчим з 2004 року, коли було ввезено 22 000 т. Пік споживання трубного поліетилену в Україні припав на 2007 рік, тоді було перероблено 48 000 сировини. Таким чином на сьогоднішній час імпорт скоротився практично у два с половиною рази.

Ринок трубного ПЕ складається з трьох основних складових: обсяги поставок за типом ПЕ, обсяги поставок за регіоном виробництва та обсяги поставок за конкретними виробниками. Розглянемо кожну складову детальніше.

Структура імпорту трубного ПЕ за типами

Для виробництва поліетиленових труб різного призначення використовуються наступні типи поліетилену високої густини (ПЕВГ): ПЕ 100, ПЕ 80 та ПЕ 63, окремі види трубної продукції дозволяється виготовляти з незабарвленого поліетилену.

ПЕ 100. Як у попередні роки частка ПЕ 100 залишається на ринку поставок найбільшою. У 2015 році в Україну було ввезено 9 698 т цієї сировини – тобто 50 % від загальної кількості імпорту (табл. 1, діаграма 1). Це на 2 % менше, ніж у попередньому році, та на 12 % менше,ніж у 2013-му. Таке скорочення обсягів імпорту якісної сировини зумовлено передусім значним підвищенням її вартості. Щоб зберегти рентабельність виробництва, вітчизняні переробники змушені переходити на дешевші типи ПЕ.

ПЕ 80. Протягом останніх трьох років обсяги поставок ПЕ 80 залишаються у межах 6-9 % від загальних обсягів з незначними коливаннями по роках. Проте, якщо порівнювати щодо кількості, то з 2013 по 2015 роки імпорт ПЕ 80 знизився майже вдвічі: 2013 рік – 2 307 т, 2015 рік – 1 113 т (табл. 1, діаграма 1).

До 2011 року в Україні простежувалася тенденція до зменшення попиту на цей тип поліетилену та перехід на більш якісну сировину. Однак життєві реалії вносять свої корективи, і співвідношення ціна/якість додає ПЕ 80 привабливості серед українських виробників труб. У 2015 році на вітчизняний ринок було поставлено 1 113 т (або 6 % від загального обсягу імпорту) цього типу поліетилену.

ПЕ 80 повністю відповідає вимогам до виготовлення якісної трубної продукції, тому експерти прогнозують, що в 2016 році частка цієї сировини зросте до 10 % від обсягів загальних поставок.

ПЕ 63. Аналогічна ситуація спостерігається й у сегменті імпорту ПЕ 63. У 2013-2014 рр. (як і в попередні роки) його частка у загальному обсязі поставок ледь сягала 1 %, і виробники труб практично відмовилися від цієї сировини. Однак уже в 2015 році було ввезено 961 т ПЕ 63, що становить 5 % від усього імпорту трубного поліетилену (табл. 1, діаграма 1). Хоч це й застарілий тип ПЕ, він використовується у виробництві безнапірних каналізаційних і технічних труб, і попит на нього збільшився.

Незабарвлений ПЕ. Стан з імпортом незабарвленого ПЕ можна назвати критичним. Його обсяги в останні три роки становлять 30-39 % від загальної маси імпорту. В 2015 році було імпортовано 7 410 т незабарвленого поліетилену, що складає 39 % від усієї ввезеної трубної сировини (табл. 1, діаграма 1). Беручи до уваги, що сфера застосування цієї сировини досить обмежена (безнапірна каналізація, технічні труби, оболонка кабелів тощо), стає очевидним – значна частка вироблених в Україні труб для напірних водогонів, а можливо, й газопроводів зроблена з непридатного матеріалу. Тому кожен відповідальний споживач полімерних труб для напірних трубопроводів повинен вимагати у виробника технічне свідоцтво на використану марку поліетилену для виробництва певної партії труб або «Сертифікат відповідності» на придбані труби . 
 
Таблиця 1. Обсяги імпорту трубного ПЕ за типами


Діаграма 1. Обсяги імпорту трубного ПЕ за типами



Структура імпорту трубного ПЕ за регіонами виробництва

Розглянемо детальніше структуру імпорту трубного ПЕ в Україну за регіонами виробництва. Традиційно до нас імпортується сировина з Європи, РФ та Азійського регіону. За останні роки розстановка сил в обсягах поставок по регіонах залишилася незмінною (табл. 2, діаграма 2).

На першому місті – поліетилен від європейських виробників. З Європи до нас імпортується переважно ПЕ 100. Головні наші постачальники – це компанії Basell, Unipetrol Group, Sabic (європейський сегмент) та Borealis.

У 2015 році було імпортовано 11 134 т ПЕ, що становить 58 % від загальної кількості ввезеної сировини (табл. 2, діаграма 2). Європейські трубні марки приваблюють українських виробників труб своєю сталою якістю. Проте постійне підвищення цін на продукцію відомих брендів, а також часті технічні та форс-мажорні зупинки багатьох сировинних підприємств та обмежені експортні квоти гальмують розвиток європейського регіонального напрямку імпорту. Виходячи з цього, порівняно з 2014 роком поліетилену з Європи було ввезено на 513 т менше.

Друга за обсягами частка імпорту ПЕ – це поліетилен виробництва РФ. Російські імпортери ввозять на наш ринок трубний поліетилен типів 100 ПЕ та ПЕ 63, також слід зазначити, що переважна кількість незабарвленого поліетилену ввозиться з Росії. Основними російськими постачальниками є Казаньоргсинтез (КОС), Ставролен (ЛУКОЙЛ Нафтохім) і Нижньокамськ-нафтохім.

Протягом 2015 року з Росії було імпортовано 7 515 т трубної сировини – тобто 39 % від загальної кількості (табл. 2, діаграма 2). Це на 1400 т менше ніж у 2014 році. Такий спад зумовлений різними факторами. Один з них – невисока якість російського поліетилену, навіть ПЕ 100. Не сприяє співробітництву й вкрай складна політична ситуація, коли руйнуються напрацьовані багаторічні зв’язки та логістичні схеми.

Поліетилен виробництва країн південно-східної Азії. У структурі регіонального розподілу за обсягами поліетилен азійського походження традиційно посідає третє місце. Основними імпортерами ПЕ з південно-східної Азії у 2015 році стали компанії Formosa Plastics Corporation, Korea Petrochemical та Siam Cement Group. У сегменті азійського імпорту в минулому році спостерігалося суттєве зниження обсягів поставок: було ввезено 533 т сировини або 3 % від загального обсягу поставок (табл. 2, діаграма 2). Це майже на 1000 т менше, ніж у 2014 році.

У попередні роки (2011-2013 рр.) обсяги імпорту поліетилену азійського походження в Україну зростали завдяки привабливому співвідношенню ціна/ якість, враховуючи, що вартість доставки поліетилену з віддалених регіонів не набагато більша в порівнянні з доставкою європейської продукції (в середньому не більше 20 %). Однак у 2015 році пропозиція азійських виробників була дуже обмеженою, оскільки вони працювали переважно на потреби свого внутрішнього регіонального ринку. Наприклад, такі вже звичні для нас виробники, як IRPC Public Company Limited та Daelim Petrochemica, взагалі не імпортували до України свою продукцію.

Таблиця 2. Структура обсягів імпорту ПЕ за регіонами виробництва



Діаграма 2. Структура обсягыв ымпорту ПЕ за регыонами виробництва



Структура імпорту трубного поліетилену за компаніями-виробниками

Аналізуючи ситуацію з розподілом імпорту ПЕ за компаніями-виробниками зазначимо, що на шість великих компаній припадає 87 % усього ввезеного поліетилену. Це КОС, Basell, Unipetrol Group, Sabic, Borealis та ЛУКОЙЛ Нафтохім. Частка кожного з решти виробників становить менше 1 %. Розглянемо детальніше поставки продукції першої шістки (табл. 3, діаграма 3).

Другий рік поспіль крупнішим постачальником поліетилену в Україну залишається Казаньоргсінтез (РФ). Ця нафтохімічна компанія імпортує до нас ПЕ 100, ПЕ 63 та незабарвлений ПЕ. Порівняно з минулим роком обсяги поставок КОС суттєво збільшилися: 2014 рік – близько 5000 т, 2015 рік – понад 7000 т, причому це збільшення відбулося переважно за рахунок незабарвленого поліетилену.

Другу позицію займає продукція європейської компанії Basel. Це високоякісний ПЕ 100. Порівнюючи з 2014 роком (ввезено 536 т), у 2015 році поставки Basel збільшилися практично у вісім раз – ввезено 4 576 т поліетилену.

На третьому місті чеський виробник трубної сировини – компанія Unipetrol Group. Вона імпортує до нас ПЕ 80. У 2015 році цей постачальник ввіз до України 2 660 т сировини.

Європейський сегмент компанії Sabic – визнаний лідер імпорту трубного поліетилену в Україну – суттєво знизив обсяги поставок. Якщо простежити ситуацію за останні три роки, то з 45 % (12 950 т) від загального обсягу імпорту у 2013 році частка поліетилену Sabic у 2015 році зменшилася до 10 % (1 984 т). На наш ринок цей виробник постачає ПЕ 100. Така ситуація зумовлена дуже обмеженими експортними квотами, тобто продукція компанія постачалась передусім на потреби внутрішнього європейського ринку.

Поставки від європейського виробника Borealis у 2015 році тримаються практично на рівні 2014-го: за останній рік ввезено близько 700 т. Український імпорт Borealis – це ПЕ 100.

Останнім з повновідсоткових постачальників є ЛУКОЙЛ Нафтохім. Проте у загальному обсязі частка цієї компанії ледь перевищує 1 %. Від цього виробника в Україну імпортується ПЕ 63.


Таблиця 3. Обсяги імпорту трубного ПЕ за виробниками



Діаграма 3. Обсяги імпорту трубного поліетилену за виробниками



Частка кожного з інших відомих виробників – менше 1 %.

Окремою позицією слід виділити групу постачальників – «Інші»: частка їх поставок становить близько 8 % від загальної кількості. Це переважно невеликі партії ПЕ 63 або вторинного поліетилену. Здебільшого ця категорія імпорту ПЕ є джерелом сировини, з якої виготовляються труби сумнівної якості.

Прогноз. На думку експертів у 2016 році на ринку імпорту трубного ПЕ країу спостерігатиметься незначне пожвавлення (табл. 1, діаграма 1). Сподіваючись, що політична ситуація у країні стабілізується, можна очікувати підвищення активності будівельного ринку. Таким чином, потреба у поліетиленових трубах має зростати. На 2016 рік обсяги поставок трубного поліетилену очікуються на рівні 21 000 т. Практично не зміниться й структура імпорту за типами поліетилену з незначним перерозподілом частки ПЕ 100 та ПЕ 80. На жаль з великою ймовірністю можна передбачити, що не зменшиться і кількість поставок незабарвленого ПЕ.

У 2016 році на світовому ринку спостерігатиметься зниження вартості поліетилену, зумовлене суттєвим знеціненням нафти. Проте це стосується цін у твердій валюті, на українському ж ринку ціна ПЕ залежатиме від стабільності гривні, і при послабленні її курсу вартість сировини може навпаки тільки зростати.
ЖУРНАЛ ПОЛИМЕРНЫЕ ТРУБЫ - УКРАИНА