Журнал Полимерные трубы - Производство и качество

ПОСТАВЛЕННЯ НА ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКЦІЇ БУДІВЕЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Технічна документація на продукцію згідно з національними стандартами України на труби та деталі з’єднувальні, зокрема ДСТУ Б В.2.7-151:2008 «Труби поліетиленові для подачі холодної води. Технічні умови», ДСТУ Б В.2.7-141:2007 «Труби з непластифікованого полівінілхлориду та фасонні вироби до них для холодного водопостачання. Технічні умови», ДСТУ Б В.2.5-32:2007 «Труби безнапірні з поліпропілену, поліетилену, непластифікованого полівінілхлориду та фасонні вироби до них для зовнішніх мереж каналізації будинків і споруд та кабельної каналізації. Технічні умови», ДСТУ Б В.2.7-178:2009 «Деталі з’єднувальні для водопроводів із поліетиленових труб. Технічні умови», ДСТУ Б В.2.7-179:2009 «Деталі з’єднувальні для газопроводів із поліетиленових труб. Технічні умови» та інші, повинна включати акт поставлення виробів на серійне виробництво. Про який саме акт йде мова, якими нормами і правилами слід керуватися, та які  основні процедурні вимоги поставлення на виробництво продукції будівельного призначення, розглянемо в цій статті. 

Поставлення на виробництво виробів будівельного призначення здійснюється насамперед з метою технологічної та організаційної підготовки та запуску у виробництво нової для даного підприємства або модернізованої продукції. На сьогоднішній день чинним документом, який регламентує поставлення продукції на виробництво, є ДСТУ-Н Б А.3.1-6:2009 «Настанова з розроблення та поставлення на виробництво продукції будівельного призначення». Цей документ діє з 1 жовтня 2010 року, а до цього часу поставлення на виробництво виробів будівельного призначення проводилося відповідно до ДСТУ Б А.3.1-6-96 «Матеріали і вироби будівельні. Порядок розроблення і постановки на виробництво». Основною відмінністю двох нормативних документів є відсутність у новому терміну «серійне виробництво». 

Так, стандарт ДСТУ Б А.3.1-6-96, який наразі втратив чинність, розглядав два типи виробництва.

  1. Серійне виробництво – тип виробництва, що характеризується одночасним виготовленням на підприємстві обмеженої номенклатури однорідної продукції, випуск якої періодично повторюється протягом тривалого часу.
  2. Одиничне виробництво – тип виробництва, що характеризується невеликим обсягом випуску однакової продукції, повторне виготовлення якої, як правило, не передбачається. 

123_25Стандарт регламентував процедуру поставлення продукції на серійне виробництво, а поставлення на одиничне виробництво вимагав встановлювати в замовленні на її поставку. 

У новому стандарті, а саме в ДСТУ-Н Б А.3.1-6:2009, таке розділення відсутнє і мова йде про поставлення на виробництво продукції незалежно від типу виробництва. 

Крім того, ДСТУ-Н Б А.3.1-6:2009 на відміну від попереднього стандарту, який розглядав можливість поставлення продукції на основі стандарту (ДСТУ) виду «технічні умови» або технічних умов України (ТУ У), передбачає поставлення продукції на виробництво за технічними свідоцтвами, які видає орган виконавчої влади у сфері будівництва та промисловості будівельних матеріалів. Зокрема в новому стандарті визначено чотири комплекси документації, на основі одного з яких можна здійснити поставлення продукції на виробництво:

Комплекс 1. Національний стандарт на конкретну продукцію типу «Технічні умови» та інша технічна документація (технологічний регламент, конструкторська документація тощо).

Комплекс 2. Технічні умови України (ТУ У) на конкретну продукцію або стандарт організації України (СОУ), а також інша технічна документація (технологічний регламент, конструкторська документація тощо).

Комплекс 3. Національний стандарт на відповідну групу продукції типу «Загальні технічні умови» та інша технічна документація (технологічний регламент, конструкторська документація тощо).

Комплекс 4. Технічне свідоцтво підтвердження придатності нового будівельного виробу до застосування, видане центральним органом виконавчої влади у сфері будівництва і промисловості будівельних матеріалів за відсутності відповідного нормативного документа з обов’язковим дотриманням вимог безпеки для життя і здоров’я людини, майна та навколишнього природного середовища і підтвердження придатності для застосування згідно з Технічним регламентом будівельних виробів, будівель та споруд, а також інша технічна документація (технологічний регламент, конструкторська документація тощо) з обов’язковим встановленням вимог до виробництва відповідної продукції (безпека праці, охорона здоров’я і довкілля, пожежна безпека приміщень), методів контролювання якості, вимог до приймання, маркування і пакування продукції та гарантії виробника відповідно до чинної нормативно-правової та нормативної документації. 

Разом з тим, основною вимогою як ДСТУ Б А.3.1-6-96, так і ДСТУ-Н Б А.3.1-6:2009 щодо поставлення продукції на виробництво залишається обов’язкове проведення кваліфікаційних випробувань. 

123_26

Перед поставленням продукції на виробництво (або одночасно)  проводиться розроблення продукції. Даний етап полягає в розробленні технічної документації (включно з технічним завданням), виготовленні дослідних зразків продукції (дослідної партії) та в проведенні приймальних випробувань. У випадку відсутності на розроблюваний виріб національного стандарту України (ДСТУ) передбачається у процесі розроблення продукції створення та погодження в установленому порядку технічних умов України (ТУ У) на даний виріб (здійснюється згідно з ДСТУ 1.3 та ДСТУ-Н 4486) або отримання технічного свідоцтва підтвердження придатності нового будівельного виробу до застосування, виданого центральним органом виконавчої влади у сфері будівництва та промисловості будівельних матеріалів (на сьогоднішній день таким органом виступає Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України). 

У процесі виготовлення дослідних зразків (дослідної партії) виробник і розробник відпрацьовують технологію виготовлення продукції, виявляють помилки і вносять корективи у технічну документацію. За результатами даної роботи погоджується та затверджується технічна документація, а також проводяться приймальні випробування. Такі випробування можуть бути поєднані з кваліфікаційними, які передбачені на стадії поставлення продукції на виробництво.  Якщо прийнято рішення поєднати обидва види випробувань, то про це у вигляді рекомендації прописують в акті приймання результатів розроблення. 

В п. 7.8 ДСТУ-Н Б А.3.1-6:2009 встановлено, що випробування виконує акредитована лабораторія, а в реквізитах додатку К, який визначає обов’язкову форму акта кваліфікаційних випробувань, є вимога вказувати атестат акредитації лабораторії, тому як приймальні, так і кваліфікаційні випробування (про які піде мова далі) слід проводити в лабораторії, акредитованій в установленому порядку. 

Приймання і оцінювання результатів розроблення продукції здійснює приймальна комісія, якщо інший порядок не передбачений технічним завданням. До складу приймальної комісії у загальному випадку на підставі офіційних погоджень включають представників замовника, розробника, виробника, споживача, а також представників органів державного нагляду та інших зацікавлених осіб (за визначенням сторони, яка призначила комісію). Головою приймальної комісії призначають представника замовника або керівника організації-виробника. 

Закінчення розроблення продукції супроводжується затвердженням головою приймальної комісії акту приймання результатів розроблення, обов’язкова форма якого встановлена додатком Г в ДСТУ-Н Б А.3.1-6:2009. 

Після цього етапу або разом з ним (у випадку, якщо процедури розроблення та поставлення на виробництво були поєднані), розпочинають власне поставлення продукції на виробництво, яке виконують згідно з розділом 10 ДСТУ-Н Б А.3.1-6:2009 у такій послідовності:

1)  прийняття рішення про виробництво;

2)  підготувка виробництва;

3)  освоєння виробництва;

4)  проведення кваліфікаційних випробувань. 

Іншими словами, поставлення на виробництво починається з рішення про виробництво, яке приймається керівництвом підприємства-виробника на підставі замовлення на поставку продукції чи на підставі передбачуваної потреби в ній. Далі йде підготовка до виробництва, яка може розпочинатись одночасно з розробкою продукції. Це здійснюється з метою забезпечення готовності підприємства до масового випуску продукції і включає, зокрема, створення технологічного оснащення і освоєння технологічного процесу. Після цього переходять до освоєння виробництва, під час якого виробник відпрацьовує технологічний процес з урахуванням положень ГОСТ 14.201, підготовлює виробничий персонал, проводить виготовлення установчої серії (першої промислової партії) продукції. Кінцевою стадією поставлення продукції на виробництво є кваліфікаційні випробування. Виробник готує програму кваліфікаційних випробувань, формує склад кваліфікаційної комісії (особливих вимог до складу комісії не встановлено) та на установчій серії (першій промисловій партії) виконує кваліфікаційні випробування, за результатами яких оформлюють акт кваліфікаційних випробувань (рис. 1). Якщо приймальні випробування, які проводились на етапі розроблення продукції, було поєднано з кваліфікаційними, в такому випадку акт кваліфікаційних випробувань складають на базі отриманих результатів з приймальних випробувань. 

Кваліфікаційні випробування в поставленні продукції на виробництво, як уже зазначалося раніше, є важливою складовою. Метою проведення таких випробувань є отримання підтвердження, що відхилення основних параметрів продукції не виходять за встановлені нормативною документацією межі, і недоліки продукції, які були виявлені кваліфікаційною комісією, повністю усунені. Обсяг кваліфікаційних випробувань, умови, методи та засоби випробувань визначаються нормативною та технічною документацією на даний виріб. За наявності низки типорозмірів продукції кваліфікаційні випробування мають проводитися на всіх або декількох типорозмірах (з урахуванням вимог нормативної документації на даний виріб) і відповідно на декількох установчих серіях за визначенням виробника. 

У разі позитивних результатів, в акті кваліфікаційних випробувань зазначають, що  поставлення продукції на виробництво вважається завершеним і разом з цим дозволяється у відповідності до розробленої документації масове виробництво продукції та надання її замовнику (споживачу). Окрім цього, підприємством-виробником видається розпорядчий документ, який  остаточно засвідчує, що всі процеси розроблення продукції завершено і продукцію поставлено на виробництво. 

123_27

 

123_28 Підсумовуючи вищевикладене, зазначимо, що поставлення продукції на виробництво спонукає виробника дотримуватися порядку, який спрямований на забезпечення належної якості кінцевого продукту. Зокрема підприємству-виробникові разом із замовником та розробником слід чітко визначити потреби споживача, встановити показники та інші технічні характеристики кінцевого продукту, розробити технологію виробництва, підготувати персонал, пересвідчитися в його достатньому рівні кваліфікації та розумінні процесу виробництва нового продукту, забезпечити та освоїти належний рівень обладнання та оснащення, опрацювати технологію виробництва і домогтися відповідності виробу встановленим для нього показникам. Одним з головних документів, що засвідчує завершення процесів поставлення на виробництво і фактично (за процедурою ДСТУ-Н Б А.3.1-6:2009) виступає в ролі акта поставлення на серійне виробництво, як це вимагають наведені на початку статті національні стандарти, є акт кваліфікаційних випробувань. Це є документальне підтвердження того, що процедури розроблення і поставлення на виробництво завершені успішно і всі типорозміри продукції, які планують серійно виробляти, відповідають встановленим технічною документацією показникам. Так, наприклад, для труб поліетиленових для подачі холодної води в ДСТУ Б В.2.7-151:2008 «Труби поліетиленові для подачі холодної води. Технічні умови» встановлено дванадцять показників якості труб, сім з них обов’язково мають перевірятися виробником шляхом проведення приймально-здавальних випробувань (на кожній партії продукції), інші п’ять – при періодичних випробуваннях (один раз у певний проміжок часу). Всі ці випробування проводяться в лабораторії,  яка має свідоцтво про атестацію, що засвідчує її відповідність критеріям щодо достатнього рівня кваліфікації для проведення випробувань. Кваліфікаційні випробування при поставленні продукції на виробництво проводять у лабораторії, яка має атестат акредитації, що засвідчує відповідність лабораторії критеріям щодо надання високого рівня якості послуг з випробувань. Випробування здійснюються в обсягах, які згідно з п. 10.5.3 ДСТУ Б В.2.7-151:2008, охоплюють усі дванадцять показників і проводяться при освоєнні виробництва кожного типорозміру труб. Такий підхід допомагає виробникові перед наданням продукції в обіг та застосуванням цієї продукції в будівництві пересвідчитись в тому, що кожен типорозмір виробу відповідає всім встановленим в нормативній документації показникам, а отже, споживач отримає якісний продукт.

Автор: Антон Борисенко

 

ЖУРНАЛ ПОЛИМЕРНЫЕ ТРУБЫ - УКРАИНА