Журнал Полимерные трубы - Новости отрасли

КМДА: Для завершення будівництва нового каналізаційного колектора необхідна допомога уряду

Спорудження другої нитки Головного київського каналізаційного колектора є пріоритетною задачею для столиці. Діючу нитку колектора визнано аварійною і її  подальша експлуатація може спричинити катастрофічні наслідки. 

Об’єкт був визнаний аварійним ще у 1999 році. Про це 5 липня,  оглядаючи стан будівництва другої нитки колектора, повідомив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. Разом із ним місце будівництва оглянули голова правління ВАТ «Київметробуд» Володимир Петренко та головний інженер управління експлуатації каналізаційних мереж і насосних станцій ПАТ «АК «Київводоканал» Руслан Ролінський.

«Головна артерія київської каналізаційної системи без перебільшення є одним з найбільш небезпечних об’єктів столиці. Ще у 1999 році за результатами обстеження об’єкт було визнано аварійним та непридатним до експлуатації. На окремих ділянках конструкції колектора повністю зруйновані. У 2005 році першу нитку Головного міського каналізаційного колектора було внесено у Державний реєстр потенційно небезпечних об’єктів. Будівництво колектора-дублера врятує місто від небезпеки затоплення нечистотами. Тому міською владою було прийнято рішення про виділення коштів (40 млн. грн.) на відновлення будівництва нового колектора, яке було припинене з невідомих причин», – зазначив Петро Пантелеєв.

Однак при цьому він наголосив, що на сьогодні коштів міста недостатньо і столиця необхідна допомога держави, оскільки на реалізацію будівництва першої черги колектора потрібно понад 300 млн. грн.

6 1 iul 6 2 iul

Він підкреслив: «Якщо найближчим часом будівництво не завершити, існує ймовірність відключення більшої частини правобережжя міста Києва від водопостачання та каналізації, а також можливе затоплення каналізаційними стоками центральної частини міста – Печерського, Подільського та Шевченківського районів». 

Головний інженер управління експлуатації каналізаційних мереж і насосних станцій «Київводоканалу» Руслан Ролінський розповів про обстеження Головного каналізаційного колектора, що проводилися у 2007, 2010 та 2014 роках: «У деяких місцях глибина корозії сягала 15 см. На арматурі стін і перекриттів, на усіх забетонованих металевих конструкціях корозія з кожним роком проявляється все глибше. Подальше обстеження колектора є практично неможливим». 

Повноцінне фінансування дозволить в повному обсязі завершити заплановане будівництво, перевести транспортування стоків на новозбудований об’єкт і вже в 2016-17 роках ввести в експлуатацію нову нитку колектора. Таким чином вдасться запобігти аварійним ситуаціям, які можуть спричинити екологічну катастрофу в столиці.

6 7 iul 6 8 iul 

Довідка. Головний міський каналізаційний колектор міста Києва має довжину 9,2 км, діаметр – 2,7 м, його експлуатацію розпочато в 1970 році.

Перебуваючи у незадовільному технічному стані Головний колектор продовжує транспортувати переважну більшість стічних вод  з правобережної частини Києва. Він збирає стоки самопливних колекторів міжрайонного значення: Глибочицького, Кловського, Хрещатицького, а також напірних колекторів Новоподільської та Оболонської каналізаційних насосних станцій міжрайонного значення.

Колектор-дублер почали будувати у 1994 році. Уже прокладено 9,6 км тунелю діаметр 3 м та здійснено роботи для сполучання нового колектора з комунікаціями районного значення.

Загальна вартість робіт (за кошторисом цінах 2010 р.) становить 1 млрд.183 млн. гривень.  Вартість вже виконаних робіт – 466 млн. гривень. Завершити спорудження цього стратегічно важливого для Києва об’єкта планували до Євро-2012, однак брак фінансування практично зупинив  роботи. Однак, незважаючи на це, вже збудовані частини колектора потребують постійного обслуговування і нагляду для збереження в належному стані.

 

ЖУРНАЛ ПОЛИМЕРНЫЕ ТРУБЫ - УКРАИНА